Чотирнадцятий з'їзд Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків), відбувся з 18 по 31 грудня 1925 року в Москві.
Були присутні 665 делегатів з вирішальним голосом і 641 — з дорадчим, що представляли 643 тис. членів партії і 445 тис. кандидатів.
На одному із засідань з'їзду було заслухано інформаційну доповідь Георгія Чичеріна про міжнародне становище і радянську зовнішню політику.
Підготовка і проведення з'їзду проходили у гострій боротьбі з «новою опозицією», що виступала проти курсу партії на здійснення ленінського плану будівництва соціалізму в СРСР, ревізувати політичну лінію ЦК з троцькістських позицій. Лідери «нової опозиції» Зінов'єв і Каменєв вирішили перетворити ленінградську партійну організацію в опорний пункт для боротьби проти ЦК. За допомогою обману і грубого порушення внутріпартійної демократії вони домоглися того, що до складу делегатів на з'їзд від ленінградської організації потрапили тільки їх однодумці. Вимушені рахуватися з переважною більшістю ленінградських комуністів, що стояли на позиціях довіри ЦК РКП (б), лідери «нової опозиції» приховували свій перехід на позиції троцькізму. У політичному звіті ЦК викладалася його лінія з корінних питань соціалістичного будівництва. У доповіді підкреслювалося, що у відносинах між Радянською країною і капіталістичними державами встановилася рівновага сил, в основі якої лежали внутрішня слабкість світового капіталізму і зростання революційного руху в усьому світі.
Персональний склад кандидатів у члени Центрального Комітету ВКП(б), обраний з'їздом:
Персональний склад членів Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б), обраний з'їздом:
Персональний склад членів Центральної контрольної комісії ВКП(б), обраний з'їздом:
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|