Автомобільна промисловість Великої Британії — галузь економіки Великої Британії.
Автомобільна промисловість у Сполученому Королівстві в даний час найбільш відома завдяки маркам автомобілів преміум-класу і спорткарам, включаючи Aston Martin, Bentley, Caterham Cars, Daimler, Jaguar, Lagonda, Land Rover, Lotus, McLaren, MG, Mini, Morgan та Rolls-Royce. Виробники автомобілів з великою присутністю в Великій Британії включають Honda, Nissan, Toyota та Vauxhall Motors (дочірня компанія Adam Opel AG, яка в свою чергу сама є дочірньою компанією Groupe PSA). Виробники комерційних транспортних засобів, що діють у Великій Британії включають Alexander Dennis, Ford, GMM Luton (належить компанії Adam Opel AG), Leyland Trucks (належить Paccar) та London Taxis International (належить Geely).
Витоки британської автомобільної промисловості повертають назад в останні роки 19-го століття. До 1950-х років Велика Британія була другим за величиною виробником автомобілів в світі (після США) і найбільшим експортером. Однак в наступні десятиліття галузь пережила значно менше зростання, ніж конкуруючі країни, такі як Франція, Німеччина та Японія, і до 2008 року Велика Британія була 12-м за величиною виробником автомобілів за обсягом. З початку 1990-х років багато британських автомобільних марок були придбані іноземними компаніями, в тому числі BMW (Mini і Rolls-Royce), Geely (Lotus), SAIC (MG), TATA (Jaguar і Land Rover) та Volkswagen Group (Bentley). Права на багатьох нині неактивних марок, включаючи Austin, Riley, Rover та Triumph, також належать іноземним компаніям.
Відомі та знакові британські автомобілі включають в себе Aston Martin DB5 (1963), Aston Martin V8 Vantage (1977), Bentley 4½ Litre (1927), Jaguar E-Type (1961), Land Rover Defender (1983), Lotus Esprit (1976), McLaren F1 (1992), MG MGB (1962), оригінальний двох-дверний Mini (1959), Range Rover (1970), Rolls-Royce Phantom III (1936) та Rover P5 (1958). До відомих британських автомобільних дизайнерів належать Девід Бейч (David Bache), Лоуренс Померой (Laurence Pomeroy), Джон Полвіл Блетчлі (John Polwhele Blatchley), Ієн Каллум (Ian Callum), Колін Чапмен (Colin Chapman), Алек Іссігоніс (Alec Issigonis), Чарльз Спенсер Кінг (Charles Spencer King) та Гордон Мюррей (Gordon Murray).
Зародження британської автомобільної промисловості можна простежити з кінця 1880-х років, коли Фредерік Сіммс, інженер з Лондона, став другом Готтліба Даймлера, який у 1885 році запатентував успішний дизайн для високошвидкісного бензинового двигуна. У 1893 році він сформував Daimler Motor Syndicate Limited для його різних споріднених підприємств.
Ранні британські автомобілі кінця 19 століття спиралися головним чином на розробки з Німеччини і Франції. До 1900 року, однак, перший цілком британський 4-колісний автомобіль був розроблений і побудований Гербертом Остіном.
До 1922 року налічувалося 183 автокомпанії у Великій Британії, а до 1929 року, після різкого спаду залишилося 58 компаній. У 1929 році у виробництві домінували Morris (заснований Вільямом Морісом в 1910 році в Оксфорді) і Austin (заснований Гербертом Остіном в Бірмінгемі в 1905 році після того, як він покинув Wolseley), які виробляли близько 60 % від загального обсягу виробництва у Великій Британії. Singer (виробник мотоциклів з Ковентрі почав будувати автомобілі в 1905 році) і був на третьому місці в цьому році з 15 % виробництва.
У 1932 році Велика Британія обігнала Францію і стала найбільшим в Європі виробником автомобілів (положення, яке вона зберігатиме до 1955 року). У 1937 році у Великій Британії вироблено 379,310 легкових і 113,946 комерційних автомобілів.
У 1939 році топовими виробниками були Morris: 27 %, Austin: 24 %, Ford: 15 %, Standard (заснований в Ковентрі в 1903 році): 13 %, Rootes (який придбав Humber та Sunbeam): 11 %, Vauxhall (виробляє автомобілі з 1903 року, придбана GM у 1925 році): 10 %.
До 1955 року п'ять компаній виробляло 90 % автомобільної продукції у Великій Британії: BMC, Ford, Rootes, Standard-Triumph і Vauxhall. Із дюжини дрібних виробників Rover і Jaguar були сильними нішевими виробниками.
До 1960 року виробництво у Великій Британії знизилось, раніше будучи другим за величиною в світі виробником автомобілів і автотранспортних засобів опустилась на третє місце. До 1966 року виробництво у Великій Британії знову зменшилось і вона стала четвертим за величиною в світі виробником автомобілів і автотранспортних засобів.
До 1974 року позиція Великої Британії як світового автомобільного виробника та виробника транспортних засобів опустилась на шосте місце.
До середини 1980-х років, передній привід став тепер швидше правилом, ніж винятком на масовому ринку автомобілів, при цьому більшість нових моделей мали принаймні один варіант типу кузова хетчбек.
Ford придбав Aston Martin за невідому суму в вересні 1987 року і Jaguar за 2,38 мільярда $ (доларів США) в листопаді 1989 року. Виробництво нового невеликого Jaguar X-Type, почалося в Хейлвуді в кінці 2000 року. До кінця століття Ford також придбав Land Rover.
У 1998 році Vickers plc виставив Rolls-Royce Motors, включаючи Bentley, на аукціон. Volkswagen Group виграла аукціон із заявкою в 780 мільйонів $, але Rolls-Royce plc, який мав право блокувати передачу імені Rolls-Royce до небританських власників, погодився продати права компанії BMW за 65 мільйонів $. Після цього було вирішено, що контроль над маркою Rolls-Royce перейде від Volkswagen до BMW в 2003 році.
У травні 2000 року Ford оголосив, що складання легкових автомобілів на його заводі в Дагенхемі буде припинено в 2002 році, закінчивши 90-літню історію складання легкових автомобілів Ford в Великій Британії.
Закриття автоскладального заводу Vauxhall в Лутоні в березні 2003 року зробило завод в Елсмір-Порті єдиним зі складання автомобілів Vauxhall, який залишився в Великій Британії.
У травні 2011 року Jaguar оприлюднив плани зі створення бензиново-електричного гібридного суперкара C-X75, а виробництво буде спільним з Williams F1; Jaguar оголосив про скасування проекту в грудні 2012 року через тривалу глобальну економічну кризу.
У травні 2011 року Aston Martin Lagonda підтвердив, що він планує відродити марку Lagonda, з запуском двох або трьох нових моделей.
Станом на 2014 рік налічується близько 35 активних британських виробників автомобілів і більше 500 нефункціонуючих британських виробників автомобілів.
ключ | Автомобілі | Комерційний транспорт |
(* приблизна кількість)
Прогноз виробництва
Financial Times прогнозував, що річний обсяг виробництва автомобілів у Великій Британії перевищить свій історичний піковий рівень (досягнутий в 1972 році) до 2017 року. Їхні прогнозовані обсяги виробництва з 2014 по 2017 рік: 2014: 1,724,000 одиниць; 2015: 1,864,000 одиниць; 2016: 1,993,000 одиниць та 2017: 2,062,000 одиниць.
Велика Британія має міцну дизайнерську і технічну базу, з кількома іноземними компаніями, які базують деякі зі своїх дослідницьких та розробницьких ресурсів у Великій Британії, в тому числі:
Незалежні дизайнери та дизайнерські компанії включають в себе:
Було підраховано, що є близько 4,000 компаній у Великій Британії, які беруть участь в виробничій промисловості пов'язаній з автоспортом.
Автомобільні перегони класу Формула Один (Formula 1, Formula One) розмістили свою домівку у Великій Британії, наступні 8 з 12 команд, які змагались в сезоні 2013 року базувались там:
Постачальники двигунів для Формули Один (Formula 1, Formula One):
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Великій Британії |
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один |deadlink=
та |deadurl=
(довідка)
{{cite web}}
: Недійсний |deadlink=410
(довідка)
|