Алопатрія

Алопатрія — широко розповсюджений тип видоутворення, за якого види виникають з популяцій з ареалами, які не перекриваються.

Будь-яка популяція (чи група популяцій), ізольована географічно протягом тривалого часу, неминуче набуває специфічних рис, які пов'язані з генетичними змінами, головно з огляду на різні напрямки й інтенсивність природного добору. Так, на різних островах з групи Галапагоських виникли різні види в'юрків, пристосовані харчуватися різними типами їжі: від повністю комахоїдних до зерноїдних особин. Тут територіальна ізоляція сприяла швидкому виникненню нових видів.

Якщо ізоляція між алопатричними групами повна, і відхилення, що виникло, закріпилось генетично, то при зустрічі представники таких популяцій не можуть схрещуватись, і, таким чином, обмінюватись генетичним матеріалом, що могло б знівелювати відмінності, що проявилися. В таких випадках алопатричні форми визнаються окремими нововиниклими видами. Наприклад, види мартинів, з'єднаних між собою ланцюгом підвидів, не схрещуються в природі при спільному мешканні на Балтійському морі.

Алопатрія притаманна групам з таксономічним рангом як вище, так і нижче виду.

Між алопатрією та симпатрією існують переходи.

Див. також

Джерела

Кэйн. Аллопатрия, Вид и его эволюция, пер. с англ., М., 1958;
Завадский К. М., Вид и видообразование, Л., 1968;
Майр Э., Зоологический вид и эволюция, пер. с англ., М., 1968.