Вальтер Гальштайн Walter Hallstein | |
---|---|
нім. Walter Hallstein | |
Президент Європейської комісії | |
1958 — 1967 | |
Попередник | посада заснована |
Наступник | Жан Рей |
Народився |
17 листопада 1901 Майнц, Німецька імперія |
Помер |
29 березня 1982 (80 років) Штутгарт, ФРН |
Похований | Штутгартське лісове кладовищеd |
Відомий як | політик, дипломат, викладач університету, правник |
Місце роботи | Франкфуртський університет, HU Berlin і Ростоцький університет |
Країна | Німеччина |
Alma mater | Universidad Autónoma del Estado de Morelosd, HU Berlin і Rabanus-Maurus-Gymnasiumd |
Політична партія | Християнсько-демократичний союз |
Професія | юрист |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Вальтер Гальштайн (нім. Walter Hallstein; 17 листопада 1901, Майнц — 29 березня 1982, Штутгарт) — німецький юрист, академічний вчений, політик і державний діяч Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), юрист.
Вальтер Гальштайн народився в лютеранській родині звичайного урядовця. Після закінчення гімназії вивчав право і політологію в університетах Бонна, Мюнхена і Берліна. В 1925 році захищає диплом в Берлінському університеті з юриспруденції. Потім працює в галузі міжнародного права, з 1929 року — приват-доцент Берлінського університету. З 1930 по 1941 рік — професор приватного та громадського права університету Ростока. Член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), Націонал-соціалістичної спілки захисту права, Націонал-соціалістичного благодійного товариства тощо. В 1941 році стає професором права Франкфуртського університету. В 1942–1944 роках перебуває на військовій службі у Вермахті, як лейтенант артилерії. Брав участь у кампаніях у Північній Африці і Франції. У 1944 році потрапляє на території Франції в полон до американських військ.
У 1945 році Вальтер Гальштайн повертається з полону і клопотає про відкриття університету в Франкфурті-на-Майні. У 1946–1948 роках був його першим обраним директором. У 1948–1950 роках працює за запрошенням професором Джорджтаунського університету в Вашингтоні. Після повернення в 1950 році до Європи працював над освітою Федеративної Республіки Німеччина. Очолював делегації ФРН на переговорах про її вступ до ЮНЕСКО і на Паризькій конференції зі створення Європейського об'єднання вугілля і сталі. 28 серпня 1950 року призначається державним секретарем при федеральному канцлері. З моменту утворення міністерства закордонних справ ФРН в 1951 й по 1958 Вальтер Гальштайн — державний секретар міністерства. Був ініціатором доктрини Гальштайна, виступав за налагодження дружніх відносин з Ізраїлем, був прихильником євроінтеграції і, в той же час, противником зближення в соціалістичними державами Східної Європи, в тому числі і з НДР.
З 1958 року Хальштайн — голова першої єврокомісії новостворюваного Спільного ринку. У 1967 році, за наполяганням Шарля де Голля, залишив цю посаду. У 1968–1971 роках був головою Міжнародного європейського руху. У 1969–1972 роках був депутатом Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу.
Щорічно університетом Франкфурту, містом Франкфурт-на-Майні і Дрезденським банком (нім. Dresdner Bank) присуджується Премія Вальтера Гальштайна за особливий внесок у європейську інтеграцію.
У 1997 році при Берлінському університеті утворено Інститут Вальтера Хальштайна з Європейського конституційного права.
|
|