'Ернест Ґеллнер | |
---|---|
англ. Ernest Gellner | |
Народився |
9 грудня 1925 Париж або Монруж |
Помер |
5 листопада 1995 (69 років) Прага, Чехія |
Країна | Велика Британія |
Національність | єврей |
Діяльність | філософ, антрополог, професор, соціолог, політолог, есеїст |
Alma mater |
Коледж Бейлліол St Albans Schoold |
Галузь | Націоналізм |
Заклад |
Лондонська школа економіки та політичних наук Единбурзький університет Центрально-Європейський університет |
Вчене звання | професор |
Відомі учні | Moshe Berentd |
Членство |
Британська академія Американська академія мистецтв і наук |
Війна | Друга світова війна |
Батько | Рудольф Ґелнер |
Мати | Анна Фантль |
Нагороди | |
Ернест Ґеллнер у Вікісховищі |
Ернест Андре Ґеллнер (англ. Ernest Gellner; 9 грудня 1925 — 5 листопада 1995) — англійський філософ і соціальний антрополог, професор філософії, логіки та наукового методу Лондонської школи економіки Лондонського університету (1962—1984), професор соціальної антропології Кембриджського університету (1984—1993), засновник і директор Центру з дослідження націоналізму в Центрально-Європейському університеті (1993—1995).
Народився у Парижі в сім'ї німецькомовних євреїв з Богемії. Батько Ґелнера, німецькомовний єврей Рудольф Ґелнер, був бізнесменом, мати, Анна Фантль, походила з асимільованої чеськомовної єврейської родини з Південної Богемії. Сім'я належала до середнього класу.
Виховувався у Празі (на той момент — щойно створена Чехословаччина) в англомовній школі. У 1939 році, рятуючись від нацизму, з сім'єю емігрував у Британію. Тут Ґеллнер закінчив школу та вступив до коледжу Бейлліол Оксфордського університету, де вивчав філософію та антропологію.
У 1944 році Ґеллнер покинув навчання та вступив у Чехословацьку танкову бригаду в складі британської армії, брав участь в боях за звільнення Північної Франції.
Після війни, у 1949 році, закінчив коледж Бейлліол.
З 1949 року Ґеллнер у Лондонській школі економіки. У 1959 році вийшла у світ його перша книга — «Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології».
У 1961 році Ернест Ґеллнер стає доктором філософії Кембриджського університету, в наступному році — професором філософії, логіки та наукового методу.
З 1983 до 1993 року Ґеллнер — професор Кембриджського університету, з 1984 року — завідувач кафедри соціальної антропології.
У 1990 році Ґеллнер організував у Великій Британії «Асоціацію етнічних досліджень та вивчення націоналізму», був її першим головою, видавав часопис «Нації та націоналізм».
Ернест Ґеллнер, з початку 1960-х років, активно досліджує соціальну антропологію та політологію, розробляє власну теорію націоналізму, яка відбилася в його праці «Нації та націоналізм» (1983). Вважаючи основою суспільства культуру й організацію, Ґеллнер визначив націоналізм як «політичний принцип, згідно з яким культурна схожість є основою соціальних зв'язків». Націоналізм, за Геллнером, є продуктом індустріального суспільства, позаяк необхідними для його виникнення факторами виступають високий ступінь розвитку культури, її доступність широким колам населення (що породжує необхідність в культурній однаковості) активний економічний розвиток (як умова соціальної мобільності) та породжувану їм необхідність культурної стандартизації. Націоналізм виникає в державах з «титульною» нацією, при цьому перехід до нього для кожної держави індивідуальний. Ґеллнер вважав тріумфом націоналізму принцип самовизначення націй, проголошений після Першої світової війни, та створення національних держав на території колишніх імперій.
У 1993 році в Празькому університеті з ініціативи Геллнера і Дж. Сороса створюється Центр з дослідження націоналізму, який учений очолював до самої смерті.