Жак Дютрон

Жак Дютрон
фр. Jacques Dutronc
Фото
Дата народження: 28 квітня 1943(1943-04-28) (80 років)
Місце народження: Париж, Франція
Громадянство: Франція Франція
Професія співак, композитор, актор
Інструмент(и) гітара
Співпраця Жак Ланцман
IMDb: ID 0244850
www.jacques-dutronc.fr
Жак Дютрон у Вікісховищі

Жак Дютро́н (фр. Jacques Dutronc; нар. 28 квітня 1943, Париж) — французький співак, композитор, гітарист та актор кіно. Згідно з AllMusic, Дютрон є «одним з найпопулярніших виконавців у франкомовному світі», хоча «залишається маловідомим у англомовних країнах».

Життєпис

Народився у Парижі 28 квітня 1943 року в сім'ї інженера, виріс в 9-му окрузі Парижу. Здобув освіту в початковій школі Рокрой-Сен-Леон (нині ліцей Lycée Rocroy-Saint-Léon), навчався у ліцеї Кондорсе в Парижі, Еколь де ла Рю Бланш (зараз театральна студія), а потім у Вищій Professionnelle de Dessin Industriel, де вивчав графічний дизайн 1959 року. Бувши підлітком, він часто проводив вечори в кінотеатрах на Великих Бульварах і посилено займався грою на гітарі.

Кар'єра

Музика

Жак Дютрон на сцені, 1971 рік

На початку 1960-х років Дютрон зібрав свою власну групу під назвою «El Toro et les Cyclones». Паралельно він працював асистентом креативного директора в студії звукозапису «Vogue». 1966 року його група здобула певну популярність завдяки хіту «Et moi, et moi, et moi».

1965 року Жак Дютрон зустрічає письменника і журналіста Жака Ланцмана. Завдяки цій дружбі почалася довга (близько десяти років) і плідна співпраця автора і композитора. 1968 року Дютрон уперше виходить на естраду як співак і досі залишається одним з найпопулярніших і найяскравіших виконавців пісні у Франції.

Кінематограф

Кінодебют Жака Дютрона відбувся 1973 року: він зіграв одну з головних ролей у фільмі свого старого друга Жана-Марі Пер'є «Антуан і Себастьян». Стрічка мала великий успіх, і популярний співак незабаром перетворився на не менш популярного актора. За десять років він знявся більше ніж у 20 фільмах. Бувши великим прихильником Хамфрі Богарта, він швидко перейшов від комічних ролей («Добрі і злі», «Віолета і Франсуа») до драматичних. Однією з найяскравіших робіт актора в ранній період стала роль сумного клоуна у драмі Анджея Жулавського «Головне — кохати».

У 1980-ті Дютрон продовжував працювати на знімальному майданчику та у студії звукозапису. Він зіграв Поля Годара, альтер-его режисера Жана-Люка Годара, у драмі «Рятуйся, хто може» (1980), потім знявся у Барбета Шредера («Шулери») і — вже удруге — у Жулавського («Мої ночі прекрасніші за ваші дні»).

Значною роботою Жака Дютрона стало виконання головної ролі в біографічній стрічці режисера Моріса Піали «Ван Гог» (1992), присвяченому останнім дням життю великого художника. За цю роль Дютрона нагородили премією «Сезар» у номінації «Найкращий актор». Згодом він номінувався на престижну нагороду ще тричі (за ролі у фільмах «Мадо», «Се ля ві» та Вандомська площа), а 2005 року отримав почесний «Сезар» за сукупність творчих досягнень.

У 1990-ті та 2000-ні роки Дютрон продовжував зніматися у найкращих незалежних режисерів Франції, як-от Ніколь Гарсія («Вандомська площа») і Клод Шаброль («Спасибі за шоколад»), паралельно беручи участь у жанрових стрічках. 2001 року він з'явився в комедії «Се ля ві», у 2002 та 2004 — у комедіях «Цілуй, кого хочеш» і «Розпусники». 2007 року Дютрон знявся відразу у двох популярних фільмах: драматичній комедії «Моє місце під сонцем» і кримінальному трилері «Друге дихання», де його партнерами стали Даніель Отей, Моніка Белуччі, Мішель Блан та Ерік Кантона.

2010 року Жак Дютрон після трирічної перерви повернувся на екрани. Він виконав головну роль у мелодрамі «Жозеф та дівчина», де його партнеркою стала молода акторка Афсія Ерзі.

Жак Дютрон написав музику до кількох фільмів, таких, як «Антуан і Себастьян», «Брудний мрійник», «Ван Гог».

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1967 тф Вібрато Vibrato грає себе самого / співак
1974 ф Антуан і Себастьян Antoine et Sébastien Себастьєн
1974 ф ОК, патрон O.K. patron Леон Бонне
1974 ф Головне — кохати L'important c'est d'aimer Жак Шевальє
1976 ф Добрі та злі Le bon et les méchants Жак
1976 ф Мадо Mado П'єр
1977 ф Віолета і Франсуа Violette & François Франсуа
1977 ф Мішень Le point de mire Жульєн
1978 ф Брудний мрійник Sale rêveur Жером
1978 ф Дикий стан L'état sauvage Авіт
1979 тф П'єрро, мій друг Pierrot mon ami П'єрро
1979 ф Повернення до коханої Retour à la bien-aimée Жульєн
1979 ф За нас двох À nous deux Симон Лакассаньє
1979 ф Закусити вудила Le mors aux dents Лоїк
1979 ф Чорний баранчик Le mouton noir Венсан Мессоньє
1980 ф Обман L'entourloupe Олів'є
1980 ф Рятуй, хто може (своє життя) Sauve qui peut (la vie) Поль Годар
1981 ф Мальвіль Malevil Колін
1981 ф Червона тінь L'ombre rouge Лео
1982 ф Чи є французи в залі? Y a-t-il un Français dans la salle? Ерік Планте
1982 ф Рай для усіх Paradis pour tous П'єр Валуа
1983 ф Сара Sarah Арнольд Самсон
1983 ф Молодість Une jeunesse Бросьє
1983 ф Шулери Tricheurs Ельрік
1989 ф Мої ночі прекрасніші за ваші дні Mes nuits sont plus belles que vos jours Люка
1989 ф Кімната на стороні Chambre à part Франсіс
1990 кф Кисть для губ Le pinceau à lèvres Поль
1991 ф Ван Гог Van Gogh Вінсент ван Гог
1992 ф Переплутавши усі карти Toutes peines confondues Антоніо Ґарделла
1995 ф Повелитель слонів Le maître des éléphants Ґаробьє
1996 ф Жертви Les victimes Bernard Jaillac
1998 ф Вандомська площа Place Vendôme Баттістеллі
2000 ф Спасибі за шоколад Merci pour le chocolat Андре Полонський
2001 ф Се ля ві C'est la vie Димітрій
2002 ф Цілуй, кого хочеш Embrassez qui vous voudrez Бертан Ланьє
2004 ф Розпусники Pédale dure Шарль
2007 ф Моє місце під сонцем Ma place au soleil Жерар
2007 ф Убивчий ультрафіолет UV батько
2007 ф Друге дихання Le deuxième souffle Станіслас Орлов
2010 ф Жозеф та дівчина Joseph et la fille Жозеф
2014 ф Французи з континенту Les Francis Орсо

Дискографія

Студійні альбоми

Визнання

Нагороди і номінації Жака Дютрона
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1977 Найкращий актор другого плану Мадо Номінація
1992 Найкращий актор Ван Гог Перемога
1999 Найкращий актор другого плану Вандомська площа Номінація
2002 Найкращий актор Се ля ві Номінація
2005 Почесний «Сезар» Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Маракеші
2001 Найкращий актор Се ля ві Перемога

Література

Примітки

  1. ↑ Jacques Dutronc. Biography // AllMusic
  2. ↑ Reportage intitulé «15 ans après: Dutronc émoi et moi» dans l’émission Envoyé spécial — la suite du 29/05/2010 sur Antenne 2.
  3. ↑ Leydier, 2010, с. 36-52.
  4. ↑ а б в г д Jacques Dutronc: Sa biographie. AlloCiné. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 червня 2015.(фр.)
  5. ↑ Palmarès des César — Académie des Arts et Techniques du Cinéma (фр.)
  6. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Жака Дютрона на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак Дютрон
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1363116 · BanQ: 0000048048 · BIBSYS: 99024477 · BNE: XX1138528 · BNF: 138935498 · CANTIC: 981058519150606706 · CiNii: DA17638639 · CONOR.SI: 44731235 · DBC: 87097990608665 · FAST: 66025 · Freebase: /m/03_lq5 · GND: 123789222 · GTAA: 95419 · ISNI: 0000000122824826 · J9U: 987007457442605171 · KRNLK: KAC2019E0964 · LCCN: n80166954 · LIH: LNB:BgYa;=Bz · MAK: 9810679155505606 · NCF: ncf10433954 · NKC: mzk2005271978 · NTA: 097310654 · NUKAT: n2009134583 · OpenVlacc: 000037408 · RERO: 02-A003201204 · SUDOC: 027432238 · VIAF: 84608688 · WorldCat: lccn-n80166954
1976: Філіпп Нуаре · 1977: Мішель Галабрю · 1978: Жан Рошфор · 1979: Мішель Серро · 1980: Клод Брассер · 1981: Жерар Депардьє · 1982: Мішель Серро · 1983: Філіпп Леотар · 1984: Колюш · 1985: Ален Делон · 1986: Крістофер Ламберт · 1987: Данієль Отей · 1988: Рішар Боренже · 1989: Жан-Поль Бельмондо · 1990: Філіпп Нуаре · 1991: Жерар Депардьє · 1992: Жак Дютрон · 1993: Клод Ріш · 1994: П'єр Ардіті · 1995: Жерар Ланвен · 1996: Мішель Серро · 1997: Філіпп Торретон · 1998: Андре Дюссольє · 1999: Жак Вільре · 2000: Данієль Отей · 2001: Сержі Лопес · 2002: Мішель Буке · 2003: Едрієн Броуді · 2004: Омар Шариф · 2005: Матьє Амальрік · 2006: Мішель Буке · 2007: Франсуа Клюзе · 2008: Матьє Амальрік · 2009: Венсан Кассель · 2010: Тахар Рахім · 2011: Ерік Ельмосніно · 2012: Омар Сі · 2013: Жан-Луї Трентіньян · 2014: Гійом Гальєнн  · 2015: П'єр Ніне  · 2016: Венсан Лендон  · 2017: Гаспар Ульєль · 2018: Сванн Арло · 2019: Алекс Лутц · 2020: Рошді Зем
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Французькі актори Це незавершена стаття про французького актора або акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.