Захаріас Топеліус | ||||
---|---|---|---|---|
Zacharias Topelius | ||||
Захаріас Топеліус | ||||
Народився |
14 січня 1818 Нюкарлебю | |||
Помер |
12 березня 1898 (80 років) Сіпоо | |||
Поховання | Гієтаніємі | |||
Країна | Велике князівство Фінляндське | |||
Національність | фінські шведи | |||
Місце проживання |
Björkuddend Kuddnäsd Гельсінкі Оулу | |||
Діяльність | письменник, поет, журналіст | |||
Сфера роботи | історія, журналістика і дитяча та підліткова літератураd | |||
Alma mater | Гельсінський університет | |||
Заклад | Helsingfors Tidningard і Гельсінський університет | |||
Мова творів | шведська | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | поезія, дитяча література і художня література | |||
Magnum opus | Fältskärns berättelserd, Boken om vårt landd і Läsning för barnd | |||
Членство | Finnish Antiquarian Societyd і Saturday Societyd | |||
Конфесія | лютеранство | |||
Батько | Zacharias Topelius seniord | |||
Мати | Catharina Sofia Topeliusd | |||
Родичі | Michael Toppeliusd | |||
У шлюбі з | Emilie Topeliusd | |||
Діти | Toini Topeliusd і Eva Topeliusd | |||
Автограф | ||||
Премії | Золота медаль Шведської академії | |||
Сайт: topelius.sls.fi | ||||
| ||||
Захаріас Топеліус у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Захаріас (Цакаріас) Топеліус (швед. Zacharias Topelius, Zachris Topelius (Цахріс/Захріс Топеліус), 14 січня 1818, Нюкарлебю, Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1898, Сіпоо, там само) — видатний фінляндський письменник і поет.
Народився 14 січня 1818 року в родині лікаря й відомого збирача народної поезії. Вже в дитинстві проявилися його художні здібності: багата уява, спостережливість, інтерес до таємничого і містичного. У віці одинадцяти років він був відправлений на навчання до школи в Улеаборг.
У 1833 році переїхав до Гельсінгфорса, де познайомився з Йоганом Людвігом Рунебергом, який стояв на чолі національно-патріотичного руху у Фінляндії 1830-х років. Гурток Рунеберга зробив сильний вплив на молодого Топеліуса, зумовивши подальший розвиток його літературної і суспільно-політичної діяльності. У 1840 Топеліус закінчив Гельсінгфорський університет, а в 1841 став головним редактором «Гельсінгфорських вістей» (швед. Helsingfors Tidningar) і займав цю посаду аж до 1860.
Його публіцистика відзначалася ліберальністю поглядів. 1845 року вийшла перша з 4 збірок віршів Топеліуса «Квіти вересу».
У 1847 році він став доктором історичних наук, ще через 7 років — професором. Однак проросійська позиція Топеліуса в період Кримської війни відштовхнула від нього радикально налаштованих фінляндців.
У 1873-1878 був ректором Гельсінгфорського університету. 1878 року залишив цю посаду, щоб цілком присвятити себе літературній праці.
Був нагороджений Шведською академією золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році.
Літературна творчість Топеліуса дуже різноманітна. Його лірика глибоко патріотична, пронизана любов'ю до батьківщини і її природи («Танення льоду на річці Улео», «Лісові пісні», «Зимова вулиця» тощо). У пізніших віршах переважають релігійні мотиви.
Крім того, Тобеліус знаменитий історичною прозою: романами, повістями та оповіданнями, у яких помітний вплив Вальтера Скотта, Віктора Гюго і данського романіста Б. С. Інгеманна. Роман «Герцогиня Фінляндська», що вийшов 1850 року, став першою спробою створення у фінляндській літературі великого національно-історичного роману. «Розповіді фельдшера» дають художній нарис про історію Фінляндії з часів Густава II Адольфа до Густава III. 1879 року вийшов роман про часи шведської королеви Христини — «Діти зірок». З драматичних творів Топеліуса широку популярність здобули трагедія «Регіна фон Еммеріц»(1853) і драма «50 років по тому» (1851), в основу яких були покладені епізоди з «Оповідок фельдшера».
У Європі Топеліус відомий насамперед як автор казок «Sagor» (1847—1852). У більш ранніх з них відчувається деяке наслідування Андерсена, але потім він знаходить свій власний оригінальний стиль.