Країни з надвисоким біорізноманіттям

17 країн, ідентифікованих Conservation International як такі, що мають надвисоке біорізноманіття

Країни з надвисоким біорізноманіттям — група країн, які надають прихисток більшості земних видів і тому розглядаються як надзвичайно біорізноманітні. Conservation International в 1998 році ідентифікував 17 таких країн. Усі вони розташовані цілком або частково в тропічних або субтропічних регіонах.

У 2002 р. Мексика сформувала окрему організацію, що мала об'єднувати однаково Мислячі Країни Мегарізноманітності, складаючись з країн з подібними підходами до біологічній різноманітності і традиційних знань. Ця організація не включає усі megadiverse країни, як ідентифіковано Conservation International.

В алфавітному (латинському) порядку представлено 17 мегарізноманітних країн:

Канкунська ініціатива і декларація однаково мислячих мегарізноманітних країн

18 лютого 2002 р. Міністри охорони довкілля і Делегати від таких країн, як Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Індія, Індонезія, Кенія, Мексика, Перу, Китай, Філіппіни, Південна Африка і Венесуела зібралися у мексиканському місті Канкун. Ці країни оголосили, що утворюють Групу однаково Мислячих Країн Мегарізноманітності як механізм для консультацій і співпраці таким чином, щоб могли просуватися їхні інтереси і пріоритети, які мають відношення до збереження і тривалого використання біологічної різноманітності. Вони також оголосили, що вони звернуться до тих країн, які не стали Учасниками Конвенції про біологічну різноманітність, Картагенського протоколу на біологічній безпеці і Кіотського протоколу щодо змін клімату, щоб вони стали учасниками цих договорів.

Нижче наведено список діючих країн цієї організації в алфавітному (латинському) порядку:

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Megadiversity: The 17 Biodiversity Superstars
  2. ↑ Megadiversity Countries. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 14 жовтня 2015.
  3. ↑ Biodiversity Theme Report. Архів оригіналу за квітень 24, 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
  4. ↑ Like minded megadiverse coutries (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.