Палац Єлизавети

Палац Єлизавети

44°28′14″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 44.47080500002777370° пн. ш. 26.07961200002777957° сх. д. / 44.47080500002777370; 26.07961200002777957Координати: 44°28′14″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 44.47080500002777370° пн. ш. 26.07961200002777957° сх. д. / 44.47080500002777370; 26.07961200002777957
Країна  Румунія
Розташування Бухарест
Тип королівський палац[d]
Стиль мавританська архітектура і Бринковянський стиль
Архітектор Duiliu Marcud
Дата заснування 1936
Статус  резиденція Румунської королівської сім'ї, охороняється державою, памятник історії Румунії
Палац Єлизавети. Карта розташування: Румунія
Палац Єлизавети
Палац Єлизавети
Палац Єлизавети (Румунія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац Єлизавети (рум. Palatul Elisabeta) — королівська резиденція в Бухаресті, розташована на вулиці Бульвар «Король Михай I» у парку короля Михая I.

В даний час будівля використовується як резиденція Румунської королівської родини та Її королівської високості Маргарити, кронпринцеси Румунії, хранительки Румунського престолу.

Історія

Палац розташований у парку короля Міхая I поблизу Музею румунського села імені Димитрія Густі, неподалік від Літнього театру.

На даху палацу встановлено флагшток. Згідно з королівським протоколом, особистий прапор короля («Королівський прапор») завжди піднято, коли король (рідше — член королівської сім'ї з найвищим рангом у порядку пріоритету) перебуває у палаці. Прапор негайно спускається, коли король залишає резиденцію. Якщо жоден із членів королівської родини не знаходиться у палаці, на щоглі майорить національний прапор Румунії з великим гербом Королівства Румунії в центрі. «Королівський прапор» палацу Єлизавети можна побачити у парку короля Міхая I з містка на Аллее роз поблизу Тріумфальної арки.

Палац був побудований в 1936 році і відкритий 19 грудня 1937 року для принцеси Єлизавети Румунської, колишньої королеви-консорту Греції, доньки румунського короля Фердинанда I та королеви Марії Единбурзької, сестри румунського короля Кароля II. Принцеса, повернувшись до Румунії з Лондона (де жила з чоловіком у вимушеній еміграції через скасування монархії в результаті повстання 11 вересня 1922 року) після розлучення з грецьким королем Георгом II, на кілька років поселяється в замку Пелеш, потім у замку Банлок до того часу, поки палац добудовувався. Роздратована присутністю при дворі Елены Лупеску, коханки свого брата, короля Кароля II, та не бажаючи засмучувати його з цього приводу, принцеса, проживши у палаці незначний час, переїхала назад у замок Банлок.

Після бомбардувань Королівського палацу, розташованого на проспекті Перемоги, наступного дня після перевороту 23 серпня 1944 року, король Міхай I попросив дозволу у своєї тітки тимчасово перенести своє подвір'я до палацу.

6 березня 1945 року в палаці проходили переговори Міхая I та уповноваженого СРСР у Румунії Андрія Вишинського, який прибув до Бухаресту для врегулювання конфлікту між королем та урядом. Король відмовлявся підписувати закони та декрети та призначити главою румунського уряду Петру Грозу. У ході переговорів Вишинський дозволив собі кричати на короля і вдарив кулаком по столу, після чого вийшов із кабінету короля, грюкнувши з силою дверима, через що зі стелі впав шматок гіпсової штукатурки. Петру Гроза все ж таки був призначений прем'єр-міністром Румунії, проте король Міхай I продовжував ігнорувати укази парламенту та уряду, що надалі отримало назву «королівський страйк».

30 грудня 1947 року в замку король Міхай I підписав зречення від престолу..

Палац перебував у власності тітки Міхая, принцеси Єлизавети, до його націоналізації в 1948 році. У 1997 році палац перейшов у власність Румунської королівської сім'ї та перебуває у віданні управління майном Державного протоколу.

Сьогодні палац є єдиною офіційною резиденцією королівської сім'ї в Бухаресті та одним із місць зустрічі іноземних делегацій, місцем загальнонаціонального святкування дня народження короля Міхая I та проведення дня відкритих дверей для бажаючих вивчати історію та дізнатися про повсякденне життя королівської родини.

Галерея

  • Тримовна табличка на головних воротах коротко розповідає про історію будівлі.
    Тримовна табличка на головних воротах коротко розповідає про історію будівлі.
  • Їдальня
    Їдальня
  • Особистий прапор корони кронпринцеси Маргарити Румунської майорить над палацом
    Особистий прапор корони кронпринцеси Маргарити Румунської майорить над палацом
  • Сад у палаці
    Сад у палаці

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. ↑ Штандарти Румунської королівської родини (рум.)
  3. ↑ Порядок старшинства в королевской семье Румынии (рум.)
  4. ↑ «Королевский дом готов служить стране». Что помнит последний из живущих глав государств эпохи Второй мировой войны. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  5. ↑ Король-горемыка. Румынский монарх Михай I мечтает об одном - вернуть своей семье родовое имение. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 3 серпня 2019.
  6. ↑ «Королевская забастовка». Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 3 серпня 2019.
  7. ↑ Андрей Януарьевич Вышинский. Вселенский прокурор
  8. ↑ Дворец Елизаветы (рум.)
  9. ↑ Принцеса Маргарита та принц Раду прийняли до палацу Єлизавети принца Чарльза (рум.)
  10. ↑ Обраний президент Румунії Клаус Йоганніс поспілкувався з королем Міхаєм I (рум.)
  11. ↑ Король Міхай I відкрив ворота Палацу Єлизавети (рум.)
  12. ↑ Король Міхай I привітав натовп з балкону палацу (рум.)
  13. ↑ Школярі відвідали палац Єлизавети (рум.)

Посилання