Андрій Платонов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Андрей Платонов | ||||
Ім'я при народженні | Андрій Платонович Климентов | |||
Псевдонім | Платонов, А. Фирсов, Ф. Человеков, А Вагулов | |||
Народився |
16 (28) серпня 1899 Воронеж, Російська імперія | |||
Помер |
5 січня 1951 (51 рік) Москва, РРФСР, СРСР ·туберкульоз | |||
Поховання | Вірменське кладовище (Москва) | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1919—1951 | |||
Жанр | вірші, романи, повісті, оповідання, п'єси, сценарії, публіцистика | |||
Magnum opus | The Foundation Pitd, Чевенгур і Happy Moscowd | |||
Партія | РКП(б) (30 жовтня 1921) | |||
Діти | M. A. Platonovad і Platon Platonovd | |||
Автограф | ||||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
Сайт: platonov-ap.ru | ||||
| ||||
Платонов Андрій Платонович у Вікісховищі |
Андрій Платонов — літературний псевдонім Андрія Платоновича Климентова (1 вересня 1899, Воронеж, Російська імперія — 5 січня 1951, Москва, Російська РФСР), російського письменника, члена Спілки письменників Росії. Інші псевдоніми письменника: А. Фірсов, Ф. Чєловєков, А. Вагулов.
Закінчив Воронезький політехнічний інститут, друкувався з 1921 року, був учасником німецько-радянської війни.
За його оповіданням створено українські стрічки: «На зорі туманної юності», «Ти хто?» (1985), «Сміттєвий вітер» (1986), «Поклик родинного томління (рос. — Зов родственного томления)» (1988).
Як письменник відзначився надзвичайно оригінальною стилістикою — його літературні досліди та експерименти привели до віднайдення практично нової мови наповненої такими виразами і зворотами, які годі зустріти у звичайній літературній мові. Бувши носієм складних філософських поглядів, він зобразив навколишній світ радянської дійсності 20-30 років ХХ століття з погляду глибинних психологічних переживань героїв. Офіційна радянська критика сприйняла таке зображення дійсності як «наклеп на радянський устрій». Іноді критики та колеги-письменники сприймали його як сатирика. М. Горький писав йому, що «Ваша сатира невчасна». Твори письменника були заборонені. Письменник зазнав переслідувань і цькувань, помер передчасно.
Андрій Платонов є головним героєм роману «Коростишівський Платонов» Олександра Клименка (2010, «Ярославів Вал»). Твір (в авторському перекладі) надруковано на батьківщині Платонова — в журналі «Подъём» (№ 5, 2012, Воронеж), публікацію приурочено до II міжнародного Платонівського фестивалю мистецтв.
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |