Анатолій Пузач | |||
Особисті дані | |||
---|---|---|---|
Повне ім'я | Анатолій Кирилович Пузач | ||
Народження | 3 червня 1941 | ||
Красний Кут, АРСР Німців Поволжя, РРФСР, СРСР | |||
Смерть | 19 березня 2006 (64 роки) | ||
Київ | |||
Поховання | Лісове кладовище | ||
Зріст | 171 см | ||
Вага | 70 кг | ||
Прізвисько | «Чайник» (за велику голову) | ||
Громадянство | Україна | ||
Позиція | нападник | ||
Професіональні клуби* | |||
Роки | Клуб | І (г) | |
1957–1959 1960 1961–1964 1965–1973 |
«Прогрес» (Бердичів) (любителі) «Полісся» (Житомир) (клас «Б») СКА (Львів) (клас «Б») «Динамо» (Київ) |
215 (49) | |
Національна збірна | |||
Роки | Збірна | І (г) | |
1969–1972 | СРСР | 14 (2) | |
Тренерська діяльність** | |||
Сезони | Команда | Місце | |
1990 1991 1992 1992/93 |
«Динамо» (Київ) «Динамо» (Київ) «Динамо» «Динамо» |
1 5 2 | |
Звання, нагороди | |||
Нагороди |
| ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||
Дані оновлено 2008. |
Анатолій Пу́зач (3 червня 1941, селище Красний Кут, АРСР Німців Поволжя, РРФСР, СРСР — 19 березня 2006, Київ) — радянський та український футболіст і тренер. Заслужений майстер спорту. Заслужений тренер України. Увійшов до історії, як учасник першої заміни на чемпіонатах світу з футболу (1970).
Перші ігри проводив за команду заводу «Прогрес» у Бердичеві. Потім виступав за «Полісся» та львівський СКА. У 1964 р. став найкращим бомбардиром української зони класу «Б», забивши 35 голів із командних 59 львівського СКА. Цього ж року львів'яни дійшли до чвертьфіналу Кубка Радянського Союзу. Восени 1964 збірна найкращих гравців класу «Б» провела товариські матчі проти «Динамо» (Київ) (1:2, 2:2) і після тих ігор швидкого нападника з гарним ударом взяли до Києва.
У першому ж чемпіонаті (1965) нападник «Динамо» зумів отримати аж дві нагороди — срібну медаль за 2-ге місце у чемпіонаті СРСР та титул чемпіона у турнірі дублерів. За правилами гравець повинен був зіграти принаймні 50 % ігор, щоб отримати медаль, а Пузач зіграв рівно по половині матчів за «основу» та «дубль». У кінці 60-х Пузач став одним з ключових гравців команди у нападі. Він грав більше на правому боці атаки і прославився швидкими ривками, несподіваними ударами без підготовки. Партнери (а в «динамівському» нападі тоді виступали, зокрема, Віталій Хмельницький, Олег Базилевич, Віктор Серебрянников, Анатолій Бишовець, Андрій Біба) цінували Анатолія Пузача за добре бачення поля та вміння віддати пас у потрібний час.
У першості 1968 Пузач став найкращим голеадором команди, забивши 11 голів. Наступного року нападник дебютував у «сборной» у товариській грі з НДР у Ляйпциґу — 25 липня 1969 року. У цьому ж матчі він відзначився першим голом.
На чемпіонаті світу з футболу 1970 у Мексиці ФІФА вперше дозволила проводити заміни протягом гри. У другому таймі матчу відкриття Мексика — СРСР (31 травня 1970) Анатолій Пузач замінив Віктора Серебрянникова й, таким чином, увійшов до історії, як учасник першої заміни на мундіалях.
Сезон 1973 став останнім у ігровій кар'єрі Пузача. Тоді в «Динамо» вже забивав новий лідер атак — Олег Блохін. У вересні 1973 року до Києва з Дніпропетровська приїхав Валерій Васильович Лобановський — у новому чемпіонаті 1974 Пузач вже входив до тренерського штабу Лобановського. До осені 1990 Анатолій Пузач був асистентом, а після від'їзду Лобановського на Близький Схід очолив «Динамо» Київ.
Перший сезон під орудою Пузача для «біло-синіх» виявився провальним — чвертьфінал Кубка Кубків УЄФА поряд з п'ятим місцем в останньому розіграші Чемпіонату СРСР і лише 1/16 розіграшу Кубка СРСР. Наступний сезон виявився своєрідним «дежавю» — вдалий виступ в Європі (чвертьфінал Кубка Європейських чемпіонів) і невдалий виступ в Україні (2 місце в чемпіонаті і лише 1/4 фіналу Кубка України). Після проваленого єврокубкового сезону в наступному сезоні і невдалого старту в чемпіонаті, Анатолія Кириловича звільнили з посади.
Анатолій Пузач повернувся до футболу після приїзду Лобановського у 1997 р. — співпраця тривала до 2001 року, коли продовжувати роботу асистентові завадили серйозні проблеми зі здоров'ям. Видатний футболіст і тренер помер після тривалої хвороби 19 березня 2006 року.
|
|
|