Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(квітень 2016)
За підсумками 2022 року, згідно повідомлення компанії Bloomberg, поставки нафти з Росі́йської Федерації у грудні впали до найнижчого рівня за весь 2022 рік. Загальні морські перевезення по країні впали на 117 тисяч барелів на день – до 2,615 мільйонів барелів у середньому за чотири тижні. Взагалі, чотиритижневі середні вантажі впали на 600 000 барелів на день за вісім тижнів. Цьому сприяли санкції Євросоюзу на імпорт російської нафти, а також введення цінової межі відносно неї.
Науковці досліджують особливості розпоряджання прибутками від екпорту нафти в різних країнах. Багато дослідників називають природні ресурси благословенням для одних країн і водночас прокляттям для інших. Дослідники проблеми прокляття ресурсів зосереджують свою увагу на ролі політичного режиму в країні правовому регулюванні сфери та ризиках побудови «сировинної» економіки. Проте незалежно від розуміння природних багатств як прокляття чи благословення більшість урядових стратегій спрямовані на використання цих природних енергоносіїв що дає статус-кво видобутку корисних копалин. Для оцінки ризиків на ринку нафти використовують індекс PRIX який передбачає вплив політичних змін на експорт нафти з найбільших країн-експортерів.
↑Sachs J. D.; Warner A.M. (2001). Прокляття природних ресурсів(PDF). European Economic Review. Т. 4, № 45. Архів оригіналу(PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 27 січня 2018.
↑Humphreys M. Sachs J. and Stiglitz J. E. (2007). Рятуючись від прокляття ресурсами. European economic review. Cambridge University Press.
↑Tietenberg T. H.; Lewis L. (2000). Економіка природних ресурсів і довколишнього середовища. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)