Транспорт Нідерландів | |
---|---|
Транспортна система Нідерландів (англ.) | |
Територія | |
Площа | 41,5 тис. км² (135-те) |
Рельєф | низовинний |
Найвища точка | гора Ваальзерберг (322 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 29 (120-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 138,6 тис. км (37-ме) |
Залізниць | 3,2 тис. км (56-те) |
Водний | |
Узбережжя | 451 км |
Водних шляхів | 6,2 тис. км (21-ше) |
Трубопровідний | |
Трубопроводів | 9,9 тис. км |
Адміністрування | |
Орган | Міністерство інфраструктури та навколишнього середовища |
Голова | міністр Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус |
Транспорт Нідерландів представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 41 543 км² (135-те місце у світі). Форма території країни — складна, трохи видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 315 км, зі сходу на захід — 270 км. Географічне положення Нідерландів дозволяє країні контролювати сухопутні, річкові та повітряні транспортні шляхи між країнами Західної Європи (країнами Бенілюксу, Німеччини, Франції та Великої Британії); вихід до вод Північного моря річкових систем Рейну і Маасу.
Загальна довжина автошляхів у Нідерландах, станом на 2014 рік, дорівнює 138 641 км із твердим покриттям (3 530 км швидкісних автомагістралей) (36-те місце у світі).
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 223 км (56-те місце у світі), з яких 3 223 км стандартної 1435-мм колії (2 321 км електрифіковано).
У країні, станом на 2013 рік, діє 29 аеропортів (120-те місце у світі), з них 23 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 6 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 8 авіапідприємств, які оперують 244 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 34,87 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 5,29 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.
Нідерланди є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — PH, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Нідерландів мають літерний код ІКАО, що починається з — EH.
Головні морські порти країни: Еймейден, Влісінген. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Роттердам — 11,87 млн контейнерів (TEU). СПГ-термінали для імпорту скрапленого природного газу діють у портах: Роттердам.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 744 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (15-те місце у світі), з яких: балкерів — 4, суховантажів — 514, інших вантажних суден — 15, танкерів для хімічної продукції — 56, контейнеровозів — 67, газовозів — 21, пасажирських суден — 17, вантажно-пасажирських суден — 14, нафтових танкерів — 4, рефрижераторів — 10, ролкерів — 19, спеціалізованих танкерів — 3.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 196 (Австралії — 1, Бермудських Островів — 1, Данії — 27, Фінляндії — 13, Франції — 2, Німеччини — 86, Ірландії — 8, Італії — 6, Японії — 1, Норвегії — 19, Швеції — 12, Об'єднаних Арабських Еміратів — 4, Сполучених Штатів Америки — 16); зареєстровані під прапорами інших країн — 233 (Антигуа і Барбуди — 17, Багамських Островів — 23, Белізу — 1, Канади — 1, Кюрасао — 43, Кіпру — 23, Німеччини — 1, Гібралтару — 34, Італії — 2, Ліберії — 31, Люксембургу — 3, Мальти — 3, Маршаллових Островів — 21, Панами — 6, Парагваю — 1, Філіппінам — 17, Російської Федерації — 2, Сент-Вінсенту і Гренадин — 1, Сінгапуру — 1, Великої Британії — 1, невстановленої приналежності — 1).
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів доступних для суден з дедвейтом до 50 тонн 2012 року становила 6 237 км (21-ше місце у світі).
Головні річкові порти країни: Амстердам на каналі, Мордек на Холландс-Діпі; Роттердам на Рейні, Тернезен на Західній Шельді.
Загальна довжина газогонів у Нідерландах, станом на 2013 рік, становила 8 591 км; нафтогонів — 578 км; продуктогонів — 716 км.
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури та навколишнього середовища. Станом на 27 січня 2017 року міністерство в уряді Марка Рютте очолював Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Нідерландів |
|
|