Фахве́рк також поліття (нім. Fachwerk — «каркасна споруда» та нім. Holzfachwerk — «деревʼяна каркасна споруда») — каркасні конструкції, в яких основою будівлі є вертикальні стояки та горизонтальні бруси, з'єднані для жорсткості похилими підкосами. Це кістяк (каркас) огороджувальної конструкції (переважно стіни) будинку, утворений звичайно з горизонтальних (ригелів) та вертикальних (стояків) елементів та розкосів. Простір між елементами фахверка заповнюють цеглою, каменем тощо. У сучасному будівництві фахверк — каркас (переважно дерев'яний) малоповерхових споруд. На теренах України так будувалися дзвіниці, вітряки, інші господарські, а нерідко — і житлові будівлі. Цей тип будівництва почасти носить назву «пруський мур» або «пруське мурування».
Простір між елементами фахверку заповнюють цеглою, каменем або іншим матеріалом.
Фахверк, передаючи навантаження на основний каркас споруди, дає змогу полегшувати конструкцію стін.
З часів Середньовіччя й донині дерев'яні фахверкові споруди значно поширені у всій Північній, Західній Європі (Британія, Німеччина, Франція, Швеція, Данія, Норвегія, Швейцарія, Бенілюкс), частково Центральній Європі (Австрія, Польща, Чехія тощо). Скрізь, де дерево було головним конструкційним матеріалом для будівлі домівок. Навіть у сучасній Бразилії, куди фахверк потрапив завдяки німецьким переселенцям 20-го ст.
Подеколи фахверкові конструкції застосовували на території сучасної України, наприклад, у будівлі старішої Чортківської ратуші (Тернопільська область) або кам'яниці на центральній площі Старого Самбора (Львівська область).
У сучасному будівництві фахверки є різновидом каркаса (переважно дерев'яного) малоповерхових споруд допоміжного або господарського призначення (наприклад, при зведенні теплиць).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фахверк |
|