Фронт визволення Квебеку (фр. Front de libération du Québec (FLQ)) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність Квебеку і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у 1960 році. Після так званої Жовтневої кризи 1970 року (фр. Crise d'Octobre) Фронт було майже повністю нейтралізовано.
У Квебеку, франкомовне й англомовне населення становило дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість франкоканадців були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних квебекців часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні квебекці отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні квебекці становили понад 80% населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.
У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо в епоху Дюплессі воно було консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.
1960—1970 роках бойовики Фронту визволення Квебеку підготували більш ніж 200 терористичних актів. Частіше за все терористи діяли за допомогою саморобних бомб. Бомби вибухали у військових частинах, у шикарних готелях, банках і навіть у поштових скриньках багатого англо-монреальського району Вестмаунт. На щастя, більшість терактів обійшлося без людських жертв.
У жовтні 1970 Фронт викрав британського дипломата Джеймса Кроса та міністра праці Квебеку П'єра Лапорта. Останнього потім вбили. У відповідь, прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо оголосив воєнний стан і ввів до Квебеку федеральні війська.
Біля 457 осіб було затримано без ордеру на арешт. Значна частина з них не мала відношення ані до Фронту, ані до терористичної діяльності.
З Фронтом було фактично покінчено. Кільком активістам було дозволено вилетіти на Кубу, де Кастро зустрів їх, як героїв. Деякі з них пізніше повернулися до Квебеку і зажили мирним життям. Кілька осіб протягом кількох років брали участь у лівих терористичних рухах у різних країнах світу.
Протягом 2000-х років була спроба відродити Фронт, але вже як звичайну громадську організацію, без натяку на тероризм. Новоутворена організація, якщо вона справді існує, нагадує про себе, переважно, через графіті і немає ніякого громадського впливу.