Центральна контрольна комісія (скорочено ЦКК) РКП(б), ВКП(б), КПРС — вищий контрольний орган Комуністичної партії Радянського Союзу у 1920—1934 роках й у 1990—1991 роках. У 1920—1921 роках існувала єдина просто «Контрольна комісія», яка 1921 року була розділена на ЦРК (відповідальну за фінансовий контроль) і ЦКК (відповідальну за контроль партійної дисципліни). Відповідно до Статуту, склад ЦКК обирався З’їздом партії, члени ЦКК не могли бути одночасно членами ЦК.
У 1934—1952 роках замість ЦКК існувала Комісія партійного контролю при ЦК ВКП(б), у 1952—1990 роках — Комітет партійного контролю при ЦК КПРС. У 1962—1965 роках відбулось об’єднання КПК при ЦК КПРС і Комітету державного контролю Ради міністрів СРСР у Комітет партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР. Безпосередньо справами КПРС у цей період займалась Партійна комісія при ЦК КПРС. На відміну від колишньої ЦКК, склад КПК не обирався на з’їзді, а затверджувався ЦК КПРС (фактично — Секретаріатом ЦК КПРС).
До 1934 року на посаду Голови ЦКК призначався хтось з авторитетних членів Політбюро терміном на 2-3 роки (оскільки членство в ЦКК неможна було суміщати з членством у ЦК).
У 1934—1946 роках Голова КПК був за сумісництвом секретарем ЦК ВКП(б) і членом Оргбюро ЦК ВКП(б).
На XXVIII з’їзді КПРС у 1990 році КПК при ЦК КПРС та ЦРК КПРС були об’єднані в єдиний орган — ЦКК КПРС.
У 1920—1923 посади керівника ЦКК не існувало, її діяльність на загальноросійському рівні курирував нарком РКІ (Йосип Сталін).
Голова ЦКК РКП(б) — ВКП(б):
Голова Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б):
Голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС:
Голова Центральної контрольної комісії КПРС: