Шехі́на (івр. שְׁכִינָה, «присутність, перебування, проживання»), в юдаїзмі та кабалі — термін, що позначає присутність Бога, сприймається і в фізичному аспекті. В основному термін вживався в контексті опису святеє святих скинії заповіту та Єрусалимського храму, і визначався як відчуття присутності божественної сили.
Поняття про Шехіну виникло в талмудичному юдаїзмі (див. Священні писання). Буквальне значення терміна — «присутність »; сам термін виводиться з дієслова «шакан» (івр. שׁכן, «відвідувати, прибувати», порівняйте «Мішкан»), що характеризувалися перебуванням Слави (івр. כבד, кавод) Бога Ягве серед народу Ізраїля в скинії заповіту. Власне, в Біблії слово «Шхіна» не зустрічається, проте воно, так само як і його похідні, використовується для позначення як поняття «Слави Господньої» (грец. Δόξα), так і поняття скинії (грец. Σκηνή) в єврейських перекладах Нового Завіту.
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |