Тимчасова Ірландська республіканська армія

Тимчасова Ірландська республіканська армія
	Участь у війнах: Конфлікт у Північній Ірландії
Сформоване:	1969
Розформоване:	2005 (припинення вогню з 1997)
Ідеологія:	Ірландський республіканізм; соціалізм; лівий націоналізм; ірландський націоналізм
Лідери:	Рада Ірландської республіканської армії
Регіон діяльності:	Ірландія; Англія; Континентальна Європа
Чисельність:	~10 тис за 30 років
Відокремилася від:	Ірландська республіканська армія
Опоненти:	Сполучене Королівство (в т.ч. Британська армія та Королівська поліція Ольстера); Парамілітарні підрозділи лоялістів; Офіційна Ірландська республіканська армія (1975); Ірландська народна визвольна організація (1992)
	Тимчасова Ірландська республіканська армія у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ірландська республіканська армія.

Тимчасова Ірландська республіканська армія (ірл. Óglaigh na hÉireann, англ. Provisional Irish Republican Army; скорочення ТІРА, англ. PIRA) — була ірландською республіканською парамілітарною організацією, що мала за мету від'єднання Північної Ірландії від Сполученого Королівства та створення незалежної республіки, яка охопила би територію усієї Ірландії. ТІРА була найбільшим та найбільш активним республіканським парамілітарним підрозділом під час Конфлікту у Північній Ірландії, та позиціонувала себе як наступника Ірландської республіканської армії, тому називала себе просто Ірландська республіканська армія чи ірл. Óglaigh na hÉireann ірландською мовою.

Створена в 1969 році в результаті розколу Ірландської республіканської армії на «Тимчасову» та «Офіційну». У 1972 році оголосила про тимчасове припинення вогню, яке тривало з 26 червня до 9 липня 1972 року. Саме вона причетна до більшості терактів, скоєних на території Північної Ірландії та решти Великої Британії з 1972 по 1998 роки. Коли партію Шинн Фейн, з якою парамілітарний підрозділ був пов'язаний, допустили до мирних переговорів з британським урядом, ТІРА в 1997 році оголосила про остаточне припинення вогню, в 1998 році підтримала мирну угоду і до 2005 року роззброїлась.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тимчасова Ірландська республіканська армія

↑ Murray, Gerard & Tonge, Jonathan (2005). Sinn Féin and the SDLP: From Alienation to Participation. C Hurst & Co Publishers. с. 67. ISBN 978-1-85065-649-4.
↑ Bowyer Bell, J. (1987). The Gun in Politics: Analysis of Irish Violence, 1916–86. Transaction Publishers. с. 247. ISBN 978-1-56000-566-7.
↑ Dillon, Martin (1996). 25 Years of Terror: The IRA's war against the British. Bantam Books. с. 125. ISBN 978-0-553-40773-0.
↑ The Northern Ireland Conflict 1968–1998 – An Overview. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2020.
↑ Gerry Adams denies McConville son 'backlash threat'. BBC News. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017.
↑ McDonald, Henry (3 вересня 2008). IRA has disbanded but army council still exists, peace monitors report. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017 — через The Guardian.
↑ IRA has disbanded terrorist structure, says report. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
↑ I.R.A. Ex-Commander to Shake Hands With Queen. The New York Times. 23 червня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2017.
↑ Moloney, Ed (2002). A Secret History of the IRA. Penguin Books. p. 246. ISBN 0-14-101041-X.
↑ Arena, Michael; Arrigo, Bruce (1 листопада 2006). The Terrorist Identity: Explaining the Terrorist Threat. NYU Press. с. 107. ISBN 9780814707166.

Це незавершена стаття про політичну організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Murray, Gerard & Tonge, Jonathan (2005). Sinn Féin and the SDLP: From Alienation to Participation. C Hurst & Co Publishers. с. 67. ISBN 978-1-85065-649-4.

[2] Bowyer Bell, J. (1987). The Gun in Politics: Analysis of Irish Violence, 1916–86. Transaction Publishers. с. 247. ISBN 978-1-56000-566-7.

[3] Dillon, Martin (1996). 25 Years of Terror: The IRA's war against the British. Bantam Books. с. 125. ISBN 978-0-553-40773-0.

[4] The Northern Ireland Conflict 1968–1998 – An Overview. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2020.

[5] Gerry Adams denies McConville son 'backlash threat'. BBC News. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017.

[6] McDonald, Henry (3 вересня 2008). IRA has disbanded but army council still exists, peace monitors report. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 4 лютого 2017 — через The Guardian.

[7] IRA has disbanded terrorist structure, says report. 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.

[8] I.R.A. Ex-Commander to Shake Hands With Queen. The New York Times. 23 червня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2017.

[9] Moloney, Ed (2002). A Secret History of the IRA. Penguin Books. p. 246. ISBN 0-14-101041-X.

[10] Arena, Michael; Arrigo, Bruce (1 листопада 2006). The Terrorist Identity: Explaining the Terrorist Threat. NYU Press. с. 107. ISBN 9780814707166.