Ігор Федорович Шаров | |
---|---|
Народився |
10 серпня 1961 (62 роки) Скалівські Хутори, Новоархангельський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | економіст, політик |
Alma mater | Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 |
Членство | Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання |
Посада | народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України |
Військове звання | капітан |
Партія | КПРС, КПУ, Трудова Україна і Партія регіонів |
Нагороди | |
Верховна рада України | |||
---|---|---|---|
2 скликання | |||
Комуністична партія України | 24.12.1995 | — | 12.05.1998 |
3 скликання | |||
НДП | 25.12.1998 | — | 14.05.2002 |
4 скликання | |||
За єдину Україну! | 14.5.2002 | — | 25.5.2006 |
6 скликання | |||
Блок Литвина | 23.11.2007 | — | 12.12.2012 |
7 скликання | |||
Партія регіонів | 12.12.2012 | — | 27.11.2014 |
І́гор Фе́дорович Шаро́в (нар. 10 серпня 1961, Скалівські Хутори, Новоархангельський район, Кіровоградська область) — державний, громадський діяч, народний депутат України ІІ, III, IV, VI, VII скликань.
Народився 10 серпня 1961 року в селі Скалівські Хутори Кіровоградської області. Батько — Федір Макарович Шаров (1928—1996) — військовий; мати — Марія Корніївна Шарова (1937—2009) — завідувач дошкільним навчальним закладом. З 1974 року проживають в Кіровограді. Мета переїзду — дати дітям добру освіту.
У 1976 році Кіровоградським міськвоєнкоматом направлений на навчання в Кіровоградське медичне училище імені Мухіна, яке закінчив у 1980 році.
У 1987 році здобув спеціальність історика і суспільствознавця у Кіровоградському педагогічному інституті ім. О. С. Пушкіна, у 1998 році — економіста в Академії праці та соціальних відносин (Київ).
У 1991 році закінчив аспірантуру Київського інституту іноземних мов. Кандидат історичних наук. Дисертацію на тему: «Робітничий клас України у галузі виробництва в умовах формування і зміцнення командної економіки (кінець 20-х — 30-ті роки)» захищав у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Служив в армії у складі Вітебської повітрянодесантної дивізії (Афганістан). Підтримує тісні стосунки з ветеранами Афганістану міста Кропивницький (колишній Кіровоград). Капітан запасу.
Працював реабілітологом, головою профкому, викладачем Кіровоградського педагогічного інституту, генеральним директором фірми «Інкопмарк» (Кіровоград), першим віце-президентом акціонерного державного підприємства — корпорації «Республіка», головою правління АТЗТ «Інтергаз» (Київ), Постійним Представником Президента України у Верховній Раді України, радником Президента України, заступником Міністра Кабінету Міністрів України.
З 1995 року по 2014 рік — народний депутат України.
Народний депутат України 2-го скликання. Роздольненський виборчий округ № 41, Автономна Республіка Крим. Член групи «Конституційний центр». Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.
Народний депутат України 3-го скликання, член фракції «Трудова Україна», керівник фракції «Трудова Україна», член Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД (з березня 1999; з 2000 — член Комітету у закордонних справах).
Народний депутат України 4-го скликання. Керівник фракції «Трудова Україна». Керівник фракції Народного блоку Литвина. Член Комітету з питань бюджету.
Народний депутат України 6-го скликання. Заступник голови фракції «Блок Литвина». Після обрання В. М. Литвина Головою Верховної Ради країни, очолив фракцію «Блок Литвина». Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Народний депутат України 7-го скликання. Член фракції Партії регіонів. Член фракції «Суверенна європейська Україна». Член Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики.
Автор і співавтор 194 законодавчих ініціатив.
Голова партії «Трудова Україна», член політвиконкому партії «Трудова Україна».
Сприяв ефективному налагодженню роботи Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» при Кабінеті Міністрів України, був заступником голови спостережної ради фонду. Розробник Закону України «Про жертви нацистських переслідувань». Разом з відомими державними та громадськими діячами добилися грошової компенсації майже 650 тисячам колишнім примусовим працівникам, в'язням концтаборів, гетто.
Спільно з колегами по депутатському корпусу, фаховими держуправлінцями ініціювали створення і налагодження роботи Комітету з питань інтелектуальної власності.
Автор енциклопедичних досліджень у 6 томах:
Від грудня 2011 року володіє квартирою в Карлових Варах і двома квартирами у Празі, придбаними у 2012 і 2016 роках. З 2007 року власник чеської компанії «Sharm Estate s.r.o.», якій також належить квартира в Карлових Варах.
|