Back Chat | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сингл «Queen» з альбому «Hot Space» | |||||||
Випущений | 9 серпня 1982 | ||||||
Формат | LP (7", 12") | ||||||
Сторона Б | «Staying Power» | ||||||
Записаний | 1981—1982 | ||||||
Жанр | фанк-рок | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Композитор | Джон Дікон | ||||||
Тривалість |
4:31 (альбомна версія) 4:10 (версія синглу) 6:58 (версія 12-дюймової платівки) | ||||||
Лейбл |
EMI Elektra | ||||||
Продюсер |
Queen Райнгольд Мак | ||||||
Хронологія синглів «Queen» | |||||||
|
«Back Chat» (укр. «Зухвалі коментарі») — пісня британського рок-гурту «Queen», з їхнього альбому «Hot Space» 1982 року. Пісня, написана бас-гітаристом Джоном Діконом, вийшла як сингл 9 серпня 1982 року з композицією «Staying Power» на стороні «Б». «Back Chat» — трек, у якому найбільше відчувається вплив фанку серед пісень альбому «Hot Space». Дікон вибрав безкомпромісний варіант усунення будь-яких рок-елементів зі своїх пісень для «Hot Space». Цей «акт непокори» Дікона викликав тертя серед інших членів гурту, зокрема Браяна Мея, який боровся за збереження хоча б деякого відчуття року в його «фанкових відступах». Після палких дебатів гурт нарешті вирішив включити гітарне соло до «Back Chat». Сингл досяг 40-ї позиції у «UK Singles Chart», став хітом у Франції, посівши 3-тю позицію, і досяг 19-ї позиції в Ірландії.
Пісня виконувалася під час «Hot Space Tour» у швидшому темпі, з більш рок-орієнтованим аранжуванням. Назва «Back Chat», є англійською ідіомою, що посилається на «зухвалі коментарі, зроблені у відповідь». В огляді альбому виданням «Rolling Stone» критик Джон Мілворд описав музичний стиль пісні як: «гарячу рок-фанкову мелодію, зі слизькими, як крижаний танцпол, гітарними треками».
У пісні порушена тема цькування гурту «Queen» з боку музичних критиків та журналістів. У пісні є слова: «Зухвалі коментарі, Зухвалі коментарі — Критикуєте все, що бачите..., аналізуєте все, що я кажу... але завжди робите по-своєму!». Це явний натяк на те, що багато інтерв'ю членів гурту перекручувалися журналістами до невпізнання. Рядки: «Якщо я коли-небудь виграю цю битву, То останнє слово залишиться за мною» остаточно прояснюють зміст пісні.
Музичне відео до пісні зняв режисер Браян Грант. Зйомки проходили в липні 1982 року. Для відео використовувалася синглова версія пісні, воно зроблене у форматі простого виконання пісні, декорації до нього зроблені в стилі «техно». На початку відео з'являється Фредді Мерк'юрі у ліфті, протягом усього кліпу він тільки співає, рухаючись і танцюючи під музику. За сюжетом відео Фредді в білому одязі воює зі своїм двійником — з тим Фредді Мерк'юрі, якому гомосексуальні плітки на його адресу замінили сьогодення. Лже-Фредді заганяє справжнього Фредді в клітку — і той, притулившись обличчям до ґрат, намагається звідти докричатися до людей. Відеоряд у відео остаточно переконує глядача в тому, що пісня має зовсім не «ліричний» сенс.
Мей грає не на своїй гітарі Red Special, а на Fender Telecaster. Кадри з кліпу використовувалися у відео до пісень «Radio Ga Ga» і «The Show Must Go On».
|