Аспіранту́ра (лат. aspirans — той, хто прагне чогось, домагається) — форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів для закладів вищої освіти (ЗВО) і науково-дослідницьких установ (НДУ).
Аспірантура — основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у СРСР (з 1925 р.), згодом — в Україні. Термін навчання в аспірантурі був: 3 роки (стаціонар); 4 роки (заочно). Після проходження аспірантури до захисту у спеціалізованій вченій раді подавалася дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Після успішного захисту дисертації науковий ступінь кандидата наук присуджувала спеціалізована вчена рада, але після цього відбувалося затвердження у Вищій атестаційній комісії України (1992—2010 рр.), з 2010 року — у Атестаційній колегії МОН України.
З 2016 року в Україні розпочато прийом в аспірантуру для підготовки докторів філософії (навчання — 4 роки, заочна форма відсутня).
Аспірантура відкривається при закладах вищої освіти третього або четвертого рівнів акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідну, експериментальну та матеріальну базу. Відкриття і закриття аспірантури і докторантури у закладах вищої освіти, у наукових установах (за винятком наукових установ Національної академії наук) здійснює МОН, а в наукових установах Національної академії наук — її Президія.
Закон України «Про вищу освіту» визначає, що:
Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261
Після закінчення аспірантури аспірант може подати на захист виконану дисертацію. Робота захищається привселюдно на спеціалізованій вченій раді ЗВО або науково-дослідного закладу. До захисту допускається робота, якщо вона відповідає вимогам ДАК МОН України (раніше — ВАК України). Основні вимоги до захисту дисертації такі: наявність складених кандидатських іспитів для аспірантів і здобувачів, апробація основних результатів дослідження на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо, наявність публікацій (зокрема, певної кількості публікацій у наукових фахових виданнях): на здобуття ступеня доктора наук — не менше 20-ти, на здобуття ступеня кандидата наук — не менше 5-ти. Причому обов'язково мають бути публікації в електронних і у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз.
|
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |