Західнофризька мова | |
---|---|
фриз. Westerlauwersk Frysk | |
Територія поширення західнофризької мови (темно-синій колір) | |
Поширена в | Нідерланди |
Регіон |
Фрисландія, Гронінген |
Носії | 467 000 (2001) |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Фрисландія (1956) |
Регулює | Фризька академія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | fy |
ISO 639-2 | fry |
ISO 639-3 | fry |
SIL | fry |
Західнофри́зька мо́ва (фриз. Westerlauwersk Frysk, нід. Westerlauwers Fries) — одна з фризьких мов; належить до західногерманської підгрупи германської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Західнофризька мова поширена у нідерландській провінції Фрисландія та прилеглих районах Гронінгену. У Фрисландії нею спілкуються 70% мешканців. Мова складається з шести діалектів, два з яких — вимираючі. Функціонує здебільшого в усному мовленні. Перебуває під захистом Європейської хартії регіональних мов.
У 1943 році на західнофризьку мову було здійснено переклад Біблії. В 1956 році вона отримала статус офіційної у Фрисландії.
Історично західнофризька мова походить від старофризької, яка є близькою до давньоанглійської мови. Найближчими до західнофризької є північнофризькі діалекти фризької мови, якими розмовляють на західному узбережжі німецької землі Шлезвіг-Гольштейн. Із затерландською фризькою мовою (Нижня Саксонія) не взаємозрозуміла. Інколи західнофризьку мову вважають діалектом фризької або ж узагалі ототожнюють з фризькою мовою з огляду на порівняно велику кількість мовців.
Лексична подібність:
«Bûter, brea, en griene tsiis; wa't dat net sizze kin, is gjin oprjochte Fries» |
|
|
|