О́страва (чеськ. Ostrava, нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні та центр другої за кількістю населення агломерацією країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.
Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, Лучини й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.
Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.
Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.
Клімат Острави | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,4 | 2,8 | 7,7 | 13,5 | 18,9 | 21,9 | 23,6 | 23,4 | 19,4 | 14,0 | 6,7 | 2,0 | 12,9 |
Середній мінімум, °C | −5,6 | −4,1 | −0,8 | 3,0 | 7,3 | 10,6 | 11,9 | 11,6 | 8,7 | 4,7 | 0,9 | −3,2 | 3,8 |
Норма опадів, мм | 27 | 30 | 34 | 52 | 91 | 104 | 91 | 92 | 59 | 42 | 45 | 34 | 701 |
Джерело: Погода и климат |
Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.
У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.
Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 — ЄвразХолдинг.
Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).
Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).
На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².
Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %)..
Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.
Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 % (на 2004), що становить близько 30,000.
Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)
Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)
Виробництво автомобілів — СУНГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних систем (647 працівників)
Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)
Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)
Енергетика — Далькия (750 працівників)
В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.
За 20 км від центру міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Праги, Дюссельдорфа, Мілану, Лондона та Дубаї.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острава |
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Прага Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 | Острава Пльзень |
2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 |
|
|