Отар Іоселіані | |
---|---|
ოთარ იოსელიანი | |
Отар Іоселіані, 2010 | |
Дата народження | 2 лютого 1934 |
Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР |
Дата смерті | 17 грудня 2023 (89 років) |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Громадянство | Франція |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії і Тбіліська державна консерваторія |
Професія | Режисер, сценарист, актор |
Кар'єра | 1958–2006 |
Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd |
Magnum opus | Прощавай, рідний дім, Фаворити Місяця, Жив співучий дрізд, І стало світло (фільм, 1989), Ранок понеділка і Полювання на метеликів (фільм, 1992) |
Нагороди | |
IMDb | ID 0409646 |
Іоселіані Отар Давидович у Вікісховищі |
Отар Давидович Іоселіані, (груз. ოთარ იოსელიანი; 2 лютого 1934, Тбілісі — 17 грудня 2023) — грузинсько-французький кінорежисер, сценарист, актор. З 1982 року мешкав і працюв у Франції, куди емігрував у зв'язку з проблемами з радянською цензурою.
Отар Іоселіані народився 2 лютого 1934 року в Тбілісі, Грузія.
Вчився на механіко-математичному факультеті Московського державного університету. У 1961 році закінчив режисерський факультет ВГІКу (майстерня О. Довженко, М. Чіаурелі).
У 1961 році Іоселіані поставив короткометражну стрічку «Квітень», а в 1964 році зняв документальний фільм «Чавун», показавши у ньому один день роботи металургійного заводу. Вже для цих фільмів був характерний оригінальний режисерський стиль, який яскраво виявився в його першій повнометражній картині «Листопад» (1966 рік), яка була відзначена в Каннах і отримала нагороду ФІПРЕССІ та Жоржа Садуля за найкращий дебют. У 1971 році на екрани вийшов фільм «Жив співучий дрізд», а в 1976 році режисер поставив «Пастораль», який отримав приз ФІПРЕССІ на Берлінському фестивалі.
З початку 1980-х років Отар Іоселіані працював у Франції, там він зняв декілька документальних і короткометражних картин: у 1984 році фільм «Фаворити Місяця», нагороджений на Венеціанському кінофестивалі Спеціальним призом журі. Цією ж премією були відзначені ще два фільми Іоселіані— «І стало світло» (1989 рік) і «Розбійники. Глава 7» (1996 рік). У 1999 році на екрани вийшов новий фільм Отара Іоселіані, у якому він зіграв одну з головних ролей, — «Прощавай, рідний дім». Лауреат Царськосельської художньої премії (2001 рік).
|
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |