Умберто II італ. Umberto II | ||||
Кронпринц Умберто в 1944 | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
9 травня — 12 червня 1946 | ||||
Прем'єр-міністр: | Альчіде де Гаспері | |||
Попередник: | Віктор Емануїл III | |||
Наступник: | Титул скасовано | |||
| ||||
5 червня 1944 — 9 травня 1946 | ||||
Прем'єр-міністр: | П'єтро Бадольйо (5-9 червня 1944) Іваное Бономі (18 червня 1944—19 червня 1945) Ферруччо Паррі (21 червня-8 грудня 1945) Альчіде де Гаспері (10 грудня 1945—9 травня 1946) | |||
Монарх: | Віктор Емануїл III | |||
Наступник: | Альчіде де Гаспері | |||
Ім'я при народженні: | Умберто Нікола Томазо Джованні Марія ді Савойя (італ. Umberto Nicola Tommaso Govanni di Savoia) | |||
Народження: |
15 вересня 1904 Ракконіджі, провінція Кунео, П'ємонт, Королівство Італія | |||
Смерть: |
18 березня 1983 Женева, Швейцарія | |||
Поховання: | Hautecombe Abbeyd | |||
Країна: | Королівство Італія | |||
Релігія: | католицька церква | |||
Рід: | Савойський дім | |||
Батько: | Віктор Емануїл III | |||
Мати: | Єлена Негош-Петрович | |||
Шлюб: | Марія Жозе Бельгійська | |||
Діти: | Марія Пія, Віктор Емануїл, Марія Габріелла, Марія Беатриса | |||
Автограф: | ||||
Монограма: | ||||
Нагороди: | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Умбе́рто II (італ. Umberto II; 15 вересня 1904 — 18 березня 1983) — четвертий та останній король Італії із Савойської династії. Правив трохи більше місяця (9 травня — 12 червня 1946 року), за що отримав прізвисько «Травневий король».
Умберто Нікола Томазо Джованні Марія ді Савойя (італ. Umberto Nicola Tommaso Govanni di Savoia), третя дитина та єдиний син третього короля Італії Віктора Емануїла III і принцеси Олени Негош-Петрович, народився 15 вересня 1904 року у Кунео в замку Ракконіджі.
У 1930 році одружився з Марією Жозе Бельгійською. Змалку він здобув гарну освіту, зокрема й військову, проходив стажування в різних військових частинах. Зробив гарну військову кар'єру, командував Південною та Північною італійськими арміями. Проте після приходу до влади в Італії фашистів роль короля суттєво зменшилася; поменшало повноважень і у принца. Де-факто військами керував Беніто Муссоліні.
Під час битви за Францію (Італійського вторгнення у Францію) Умберто командував групою армій «Захід» і показав себе невмілим воєначальником. У вересні 1943, коли німецькі війська підходили до Рима, був змушений із батьком тікати на південь Італії. В червні 1944 Рим звільнено й Умберто повернувся до столиці.
Крайня непопулярність королівської родини змусила Віктора Емануїла в 1946 відректися від влади на користь сина. Це була спроба врятувати монархію. Втім, і до того він фактично виконував обов'язки регента, а батько перебував у Єгипті. Недовге офіційне правління нового короля завершилося остаточним скасуванням монархії у результаті референдуму 2 червня (12 мільйонів італійців проголосували «За» скасування, 10 мільйонів — «Проти»).
Через 9 днів Умберто II офіційно зрікся влади й виїхав до Швейцарії. Він не мав права повернутися на Батьківщину, оскільки в 1947 році було прийнято відповідний закон, який забороняв представникам чоловічої статі Савойської династії повертатися в Італію. У вигнанні Умберто багато подорожував, жив під іменем граф ді Сарре.
У 1983 році порушено питання про дозвіл екс-королю повернутися до Італії, але того ж року він помер у Женеві.
23 грудня 1987 року, дружина Умберто отримала дозвіл повернутися, а через два роки їй була призначена пенсія вдови офіцера.
У народі Умберто II отримав прізвисько «Травневий король», оскільки реально правив він трохи більше місяця, переважно у травні 1946 року.
Замолоду у 1920-х роках був коханцем майбутнього режисера Лукіно Вісконті.
Умберто II, з 1930 року був одружений з Марією Жозе Бельгійською (1906—2001), донькою короля Бельгії Альберта I. У них народився один син і три доньки:
Попередник Віктор Емануїл III |
Король Італії 1946 |
Наступник — |
|